звільняти

I = звільнити

1) (кого-н. з-під арешту, із в'язниці, від якоїсь залежности тощо), випускати, випустити, відпускати, відпустити; позбавляти, позбавити (від чогось небажаного); вивільнювати, вивільняти, вивільнити, емансипувати (від якоїсь залежности)

— Пор. визволяти 1)

2) (робити порожнім, незайнятим яке-н. місце, приміщення тощо), очищати, очищувати, очистити, розчищати, розчистити

3) (з роботи, посади); розраховувати, розрахувати (видавши платню); скорочувати, скоротити (у зв'язку зі скороченням кількости працівників); виганяти, вигнати, проганяти, прогнати, витурювати, витуряти, витур(л)ити (проти бажання / за якусь провинну); знімати, зняти, усувати, усунути (з посади); виключати, виключити, відраховувати, відрахувати (перев. з навчального закладу); списувати, списати (у запас / зі складу екіпажу корабля)

II

▶ див. визволяти 1), визволяти 2), спорожнити, усувати I, 2)